Розріз 980
Загальний вигляд розрізу Панкратове (2009) та місця розташування розчисток
| Область | Миколаївська |
|---|---|
| Район | Вознесенський |
| Власна назва | Панкратове_1_2009 |
| Природна зона | степова |
| ФГ край | Дністровсько-Дніпровський |
| ФГ область | Південнопридніпровська височинна |
| Населений пункт | Панкратове, село |
| Рік дослідження | 2009 |
| Досліджували | Ж.М. Матвіїшина, С.П. Дорошкевич |
Панкратове_1_2009. Розріз Панкратове розташований на відстані 1,2 км на захід від с. Панкратове у природних та штучних відслоненнях лівобережних терас Південного Бугу. Згідно фізико-географічного районування він знаходиться в межах Арбузинсько-Новоукраїнського району, Південнопридніпровської схилово-височинної області, Дністровсько-Дніпровського краю, Степової зони; за геоморфологічним – в районі Первомайської акумулятивно-денудаційної давньодельтової хвилястої, середньорозчленованої рівнини на неогенових, палеогенових відкладах і докембрійських породах [Національний атлас України, 2007].
В двох розчистках досліджено дніпровський (dn), завадівський (zv), тилігульський (tl), лубенський (lb) та мартоноський (mr) горизонти, з яких відібрано зразки та проаналізовано з допомогою мікроморфологічного аналізу 18 шліфів з непорушеною структурою відкладів.
В розчистці № 1, яка розташована на високому геоморфологічному рівні, досліджено субаеральні відклади дніпровського (опіщанені світло-палеві лесоподібні суглинки), завадівського (бурий лісовий коричнюватий ґрунт), тилігульського (опіщанені жовтувато-палеві лесоподібні суглинки), лубенського (світа, що складається з двох ґрунтів оптимуму – лучно-коричневого заплавної фації (lbb1) та лучно-коричневого чорноземоподібного (lbb2) і ґрунту-педоседименту заключної стадії (lbc)) та мартоноського (світа, що складається з лучних ґрунтів оптимумів – червонувато-бурого (mrb1) та червонувато-коричнювато-бурого (mrb2)) горизонтів.
В розчистці № 2, що знаходиться на рівні VI надзаплавної (лубенсько-тилігульської) тераси Південного Бугу, дніпровські лесоподібні суглинки потужною товщею перекривають завадівську полігенетичну ґрунтову світу. Вона складається з чорноземоподібного ґрунту початкової стадії (zva), бурого лісового червонуватого (zv1b1) і коричнювато-бурого (zv1b2) ґрунтів оптимуму та жовтувато-бурого ґрунту заключної стадії (zv3), що відділяється від ґрунтів оптимуму прошарком лесоподібних суглинків (zv2). Під завадівським горизонтом залягають субаквальні тилігульські відклади, представлені сірувато-жовтими супісками з прошарками жовтувато-бурих пісків.
Результати досліджень розчистки 1 наступні:
Дорошкевич С.П. Плейстоценові викопні ґрунти Середнього Побужжя як відображення змін природних умов: дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук: спеціальність 11.00.04 «Геоморфологія та палеогеографія» / Дорошкевич Сергій Петрович. Київ, Інститут географії НАНУ, 2012. С. 358-371.
| 1 | Дорошкевич С.П. Природа Середнього Побужжя у плейстоцені за даними вивчення викопних ґрунтів. – К.: Наукова думка, 2018. – 175 с. [+ вклейка + вкладка]. |