Розріз 446

Вигляд розрізу Коробчине-кар’єр з північно-західної частини (з боку балки зі струмком, що впадає у р. Велика Вись): 

1- піски з промисловим вмістом ільменіту; 2- товща кременю; 3- піски Київської світи; 4- зеленувато-сірі піски Харківської світи; 5- білясті піски Полтавської світи; 6- бурі глини міоцену; 7- відклади пліоцену; 8- відклади плейстоцену та голоцену

Загальна інформація
Область
Кіровоградська
Район
Новомиргородський
Власна назва
Коробчине-кар'єр
Природна зона
лісостепова
ФГ край
Подільсько-Придніпровський
ФГ область
Південнопридніпровська височинна
Населений пункт
Коробчине
Рік дослідження
2011
Досліджували
Ж.М. Матвіїшина, С.П. Дорошкевич
Зарисовки
Опис

Розріз плейстоценових відкладів Коробчине-кар’єр розташований на південний-захід від с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області у кар’єрі з видобутку ільменіту (титанової руди). Площа кар’єру біля 5 га (на момент дослідження). Північно-східна частина кар’єру впирається в розчленовану балку зі струмком, що впадає у р. Велику Вись. Загальна стратиграфія відкладів у кар’єрі знизу вверх наступна: граніти, жорства гранітів, кора вивітрювання гранітів (каолін), піски з промисловим вмістом ільменіту, крем’яна товща, піски київської світи (верхній еоцен), зеленувато-сірі піски харківської світи (нижній-середній олігоцен), білясті піски полтавської світи (верхній олігоцен – нижній-середній міоцен), бурі глини міоцену, відклади пліоцену, плейстоцену та голоцену.

Об’єктом більш детальних палеопедологічних досліджень були плейстоценові та голоценові відклади. З поверхні в кар’єрі досліджено п’ять розчисток з різновіковими відкладами від голоценового до сульського горизонтів. 

Розчистка № 1 розташована в північній стінці кар’єру. В ній досліджено відклади голоценового (hl), бузького (bg), витачівського (vt) та удайського (ud) стратиграфічних горизонтів плейстоцену.

Розчистка № 2 розташована в південно-східній стінці кар’єру. В ній досліджено відклади удайського, прилуцького (pl), тясминського (ts), кайдацького (kd) та дніпровського (dn) горизонтів. 

Розчистка № 3 розташована в центрі кар’єру. Це схил тальвегу давньої балки в якій під дніпровськими лесами залягає дерново-алювіальний ґрунт завадівського (zv) часу, який різко відрізняється за кольором (підсилення бурих відтінків забарвлення) від всіх вищеописаних ґрунтів. Під ним знаходиться 30 см шар алювіальних супісків з різкою нижньою межею, які залягають на оглеєних тилігульських (tl) суглинках та гідроморфному лучно-болотному ґрунті, ймовірно лубенського (lb) часу. 

Розчистка № 4 розташована в південно-східній стінці кар’єру, на відстані 300 м від днища сучасної балки, в 150 м на схід від попередньої розчистки. В розчистці представлені субаеральні відклади тилігульського, лубенського та сульського (sl) горизонтів.

В розчистці № 5 досліджено низи лубенського горизонту та товщe сульських лесоподібних суглинків, які залягають безпосередньо на коричнювато-червоному піщано-глинистому ґрунті пліоцену. В розчистці чітко спостерігається давній ерозійний вріз експозицією близько 25°, відносний вік якого визначається як досульський. Нижче в розрізі залягають ще як мінімум сім горизонтів червоно-буроколірної формації відкладів міоцену-пліоцену.

 

Генетичні горизонти
1 hl 0.00-1.20 м голоцен
2 bg 1.20-1.50 м плейстоцен бузький
3 vt 1.50-2.60 м плейстоцен витачівський
4 ud 2.20-2.60 м плейстоцен удайський
5 ud (Р_2) 2.60-3.00 м плейстоцен удайський
6 pl 3.00-3.80 м плейстоцен прилуцький
7 ts 3.50-3.80 м плейстоцен тясминський
8 kd 3.80-4.85 м плейстоцен кайдацький
9 dn 4.85-6.00 м плейстоцен дніпровський
10 dn (Р_3) 4.85-8.65 м плейстоцен дніпровський
11 zv 8.65-9.10 м плейстоцен завадівський
12 tl 9.10-9.40 м плейстоцен тилігульський
13 tl (Р_4) 9.10-9.40 м плейстоцен тилігульський
14 lb (Р_4) 9.40-12.00 м плейстоцен лубенський
15 lb (Р_3) 9.40-10.60 м плейстоцен лубенський
16 lb (Р_5) 11.50-12.00 м плейстоцен лубенський
17 sl (Р_4) 12.00-12.40 м плейстоцен сульський
18 sl (Р_5) 12.00-14.20 м плейстоцен сульський
19 Q1 - N2 14.20-14.50 м плейстоцен
Палеогеографічний висновок

Проведені дослідження, на прикладі розрізу четвертинних відкладів Коробчине-Кар’єр, надають можливість у загальних рисах реконструювати зміни природи протягом плейстоцену, що відображено у структурі відкладів (в т.ч. будові похованих ґрунтових світ), характері та послідовності стратиграфічних горизонтів, а також зональних особливостях сучасних і викопних ґрунтів. Загалом, виявлені риси відповідають типовим властивостям субаеральних плейстоценових відкладів Побужжя на вододілах і можуть бути взяті за основу для кореляції з відкладами на суміжних археологічних пам’ятниках.

Так, профіль зонального голоценового ґрунту (чорнозему типового) відображає сучасні фізико-географічні обстановки південного лісостепу з відповідними гідротермічними показниками. Монолітні бурі витачівські ґрунти формувались в контрастних змінно-волого-посушливих специфічних умовах помірно-теплого клімату. Морфогенетичні властивості прилуцьких і кайдацьких викопних ґрунтів вказують на їх подібність з сучасними ґрунтами суббореального поясу. Однак, співставлення генетичних типів даних викопних ґрунтів із сучасними вказує на те, що у прилуцький час ґрунти формувались в умовах теплішого та ариднішого клімату, а у кайдацький – вологішого, у порівнянні з сучасним. Будова лубенської ґрунтової світи, з двома ґрунтами кліматичного оптимуму та ґрунтом заключної стадії, дозволяє найбільш чітко простежити стадійність ґрунтоутворення протягом цього теплого етапу плейстоцену. Лубенські ґрунти формувались у тепліших та вологіших за сучасні умовах, більш сприятливих для перебігу процесів вивітрювання. 

Відклади лесових горизонтів (бузького, удайського, дніпровського, тилігульського, сульського) утворились в холодні етапи розвитку природи в перигляціальних умовах, коли процеси седиментації переважали над ґрунтоутворенням.

Особливості палеорельєфу, в певні палеогеографічні етапи, зумовлювали неоднорідні умови осадконакопичення. Так на розвиток в умовах днища і крутих (близько 45°) схилів балки вказують відклади сульського, лубенського, тилігульського і завадівського горизонтів, які відображають різкий ерозійний вріз, закладений ще у досульський час. В центрі кар’єру виявлено ознаки розмиву відкладів, який відбувся у тилігульський і ранньозавадівський часи, що відображено шарами смугастих пісків, на яких сформувались заплавні дерново-алювіальні ґрунти з характерним для завадівського горизонту кольором (червонувато- і жовтувато-бурим). Потужні дніпровські відклади (найінтенсивніший період лесоутворення) заповнили западини і згладили нерівності більш давнього (додніпровського) рельєфу, оскільки пізньоплейстоценові відклади мають практично горизонтальне залягання. Формування ґрунтів і лесів голоценового, бузького, витачівського, удайського, прилуцького, тясминського, кайдацького і, частково, дніпровського горизонтів в умовах вирівняного рельєфу, сприяло перекриттю окремих ґрунтів в світах і призводило до утворення спільних карбонатних ілювіїв. В локальних пониженнях рельєфу формувались вилужені ґрунти (наприклад ґрунт підстадії kdb1).

Проведені дослідження вказують, що на розповсюдження певних типів відкладів в цьому районі, поряд з глобальними подіями (розвиток покривних зледенінь, неотектонічні рухи земної кори) істотно впливали регіональні чинники, зумовлені особливостями рельєфу та гідротермічного режиму, характером переносу повітряних мас, властивостями материнських порід і т.п.

Публікації
1
Кам’яна доба України. Найдавніше минуле Новомиргородщини: колективна монографія / Залізняк Л.Л., Степанчук В.М., Кухарчук Ю.В., Товкайло М.Т., Матвіїшина Ж.М., Манько В.О., Вєтров Д.О., Беленко М.М., Озеров П.І., Хоптинець І.М., Нездолій О.І., Дорошкевич С.П., Сорокун А.А., Шевченко Т.О. [за заг. ред. Л.Л. Залізняка]. – Вип. 15. – К.: Шлях, 2013. – 306 с.
2
Матвіїшина Ж.М., Дорошкевич С.П. Коробчине-кар’єр – новий розріз плейстоценових відкладів на Побужжі // Науковий вісник Чернівецького університету: Географія. – Вип. 616. – Чернівці, 2012. – С. 35-41.
3
Дорошкевич С.П. Природа Середнього Побужжя у плейстоцені за даними вивчення викопних ґрунтів. – К.: Наукова думка, 2018. – 175 с. [+ вклейка + вкладка].