Горизонт 427
| Номер розрізу | |
|---|---|
| Індекс | vt |
| Глибина min | 2.50 м |
| Глибина max | 3.60 м |
| Період | плейстоцен |
| Етап плейстоцену | витачівський |
Витачівський горизонт (2,5-3,6 м) – представлений двома ґрунтами кліматичних оптимумів: верхнім підстадії vtb2 та нижнім – підстадії vtb1.
vtb2 (2,5-3,2 м) – бурий монолітний ґрунт, який умовно поділено на Н(і) та Ріk горизонти.
Н(і) (2,5-2,9 м) – сірувато-бурий, щільний, горіхуватий середній-важкий суглинок з різкою ерозійною верхньою межею.
Ріk (2,9-3,2 м) – світло-бурий середній суглинок горіхуватої структури. Перехід до vtb1 поступовий, помітний за потемнінням забарвлення.
vtb1 (3,2-3,6 м) – темно-бурий, щільний, важкосуглинковий, значно озалізнений, монолітний ґрунт, що поділяється на Hk i Pik генетичні горизонти. Зверху профіль має світло-буре забарвлення, бурі відтінки підсилюються вниз по профілю і ґрунт набуває темно-бурого забарвлення. До нижньої частини приурочена велика кількість кротовин 5-10 см в діаметрі, що заповнені сірим та сіро-бурим матеріалом з прилуцького горизонту. Перехід за зміною забарвлення, межа різка, нахилена в бік тальвегу балки.
Мікроморфологічно матеріал горизонту Н(і) грунту vtb2 характеризується пилувато-плазмовою мікробудовою, просочений мікрокристалічним кальцитом, ймовірно внаслідок діагенетичних процесів, пов’язаних з бузьким лесонакопиченням, містить велику кількість червонувато-бурих лускуватих натіків коломорфних глин (рис. а), зосереджених навколо зерен мінерального скелету, пор та тріщин. Під мікроскопом в Pik горизонті грунту vtb2 спостерігається щільна блокова мікробудова (рис. б), карбонатно-глиниста плазма просочена мікрокристалічним кальцитом із залізистими мікроорштейнами та окремими кристалами кальциту. Червонуваті та буруваті відтінки матеріалу витачівського ґрунту вказують на його значну озалізненість. Зрідка в шліфах спостерігаються характерні для витачівського горизонту нодульні стяжіння органо-залізисто-глинистої речовини (пов’язані з процесами диспергації та сегрегації глин) і дрібні залізисті мікроорштейни.
Мікроморфологічна характеристика грунту vtb1: плазма бурого кольору, залізисто-глиниста (рис. в), мікробудова пилувато-плазмова. На відміну від ґрунту vtb1 натіки коломорфних глин відсутні, зустрічається багато дрібних залізистих мікроорштейнів (рис. г) та одиничні ооїди.
Відсотковий вміст гумусу:
vtb2 - 0,19 %
vtb1 - 0,13 %
Відсотковий вміст карбонатів:
vtb2 - 1,28 %
vtb1 - 1,07 %
Наявність лускуватих натеків коломорфних глин у верхньому горизонті ґрунту vtb2 вказує на перебіг елювіально-ілювіальних процесів, що дозволяє, враховуючи макроморфологічні дані, віднести цей ґрунт до лісового бурозему. Велика кількість кротовин, значна карбонатність та наявність залізистих мікроорштейнів у vtb1 дозволяє говорити про формування ґрунту першого кліматичного оптимуму витачівського часу в умовах близьких до степових та визначити його, як темно-бурий.