Розподіл гумусу. Максимум вмісту органічних речовин у фоновому ґрунті припадає на гумусовий горизонт (H1) на глибині 0,15 м. Для даного горизонту вміст гумусу спостерігається на рівні 4%, з поступовим зменшенням з глибиною. На межі горизонтів H1 та H2 на глибині 0,50 м вміст гумусу в профілі досягає рівня 2,8%, що є найнижчим показником в межах фонового ґрунту. В подальшому спостерігається зростання вмісту органічних речовин в інтервалі 0,55 м-0,85 м до значення 4,2% в гумусово-перехідному горизонті (Hpgl).
Розподіл карбонатів. Найвищі показники концентрації карбонатних сполук у фоновому розрізі характерні для гумусового горизонту (H1), де значення даного показника досягають рівня 0,4%. Зі збільшенням глибини вміст карбонатів поступово знижується до показника 0,1% у горизонті перехідному до ґрунтотвірної породи (Hpgl). Зазначений горизонт, не зважаючи на відносно високий вміст гумусу, залягає безпосередньо на ґрунтотвірній породі, якою в даному випадку виступає метаморфізований граніт. Накопичення карбонатних сполук у верхньому горизонті (H1) фонового розрізу та стрімке рівномірне зниження вмісту карбонатів з глибиною свідчить про рух даних речовин у колоїдних розчинах до поверхні у зв’язку зі змінами режиму зволоження, зокрема в напрямку незначного зростання його аридності на досліджуваній території.
Розподіл важких металів. Аналізуючи розподіл важких металів у фоновому та похованому ґрунтах, варто виділити їх групи за положенням максимумів чи мінімумів вмісту в межах ґрунтового профілю: 1) з максимумом концентрації у верхній частині профілю; 2) з максимумом концентрації у нижній частині профілю; 3) з мінімумом концентрації в середній частині профілю; 4) з максимумом концентрації в середній частині профілю.
