Розріз 351

Загальна інформація
Область
Вінницька
Район
Вінницький
Власна назва
Широка Гребля
Природна зона
лісостепова
Населений пункт
с. Широка Гребля
Рік дослідження
2012
Досліджували
Мацібора О.В.
Фото
Опис

Розташований на південно-східній околиці с. Широка Гребля, Вінницького району, Вінницької області на лівому березі р. Ровець правої притоки р. Південний Буг. З позиції геоморфологічної будови розріз закладено на першій надзаплавній терасі даного водотоку з абсолютними відмітками 240 м на відстані 5 м від урізу води. Рослинний покрив у своїй більшості представлений трав’яними формами, хоча вздовж берегів р. Ровець спостерігаються, також, штучні деревні насадження з метою укріплення берегів. В складі лучного різнотрав’я домінуюче положення займають: іван-чай вузьколистий (Chamerion angustifolium), м’ята блошина (Mentha pulegium L.), герань лучна (Geranium pratense), конюшина (Trifolium pratense), осока болотна (Acorus calamus L.). Деревні угруповання представлені вербою прутовидною (Salix viminalis L.), кленом звичайним (Acer platanoides L.), сосною звичайною (Pinus sylvestris L.).

Генетичні горизонти
1 Hd 0.00-0.18 м голоцен субатлантичний
2 al 0.18-0.27 м голоцен субатлантичний
3 H1 0.27-0.43 м голоцен субатлантичний
4 H2 0.43-0.58 м голоцен субатлантичний
5 H3 0.58-0.83 м голоцен суббореальний 2.47
Геохімічний висновок

Вміст гумусу. Вміст органічних речовин у досліджуваних ґрунтових утвореннях характеризується близькими показниками, які мають незначні відмінності. Ґрунт 1, який відповідає сучасному етапу педогенезу, характеризується вмістом гумусу на рівні 2,72%, а ґрунт кінця SB має дещо вищі значення даного показника – 3,28%. Зазначений розподіл органічних речовин може бути пов’язаний з існуванням більш інтенсивного рослинного покриву, що посилювало процеси накопичення рослинних решток в ґрунтовій товщі 2470±60 років тому, у порівнянні із сучасним етапом.

Вміст карбонатів. Просторовий розподіл карбонатних сполук у досліджуваних ґрунтових утвореннях характеризується переважанням показника концентрації у сучасному ґрунті над аналогічним параметром ґрунту кінця SB. В загальних рисах досліджувані горизонти є досить вилугуваними і мають незначні показники наявності карбонатів. Ґрунт 1, який відповідає сучасному етапу педогенезу, характеризується вмістом карбонатних сполук на рівні 0,34%, ґрунт 2, вік якого становить 2470 років, має суттєво нижчі показники – 0,12%, що є практично ознакою відсутності даних сполук у профілі. Інтенсивна вилугованість досліджуваних ґрунтів є свідченням з одного боку гумідності клімату із значною кількістю опадів, а з іншого може бути результатом коливання рівня ґрунтових вод, чому сприяло низьке гіпсометричне положення генетичних горизонтів.

Вміст важких металів. В розподілі важких металів по ґрунтам різних стадій педогенезу досліджуваної ділянки виділяється загальна закономірність приуроченості найвищих показників вмісту даних хімічних елементів до вмісту карбонатних сполук, що і обумовило переважання в більшості випадків їх концентрації в сучасних ґрунтах у порівнянні з SB. До важких металів, максимум вмісту яких припадає на сучасний ґрунт, належать: Ni, Co, Cr, Mo, Cu і деякою мірою Pb. Зазначений розподіл пов’язаний як з дією карбонатного геохімічного бар’єру, так і з наростанням антропогенного впливу на геокомплекси та їх окремі компоненти. Відмінним від названої закономірності є вміст Mn, найвища концентрація якого припадає саме на ґрунт 2, сформований в кінці SB. Такий розподіл показника концентрації, імовірно, є результатом надходження даного хімічного елементу з алювіальних відкладів, на яких утворився ґрунт 2.

Палеогеографічний висновок

Досліджені ґрунтові утворення різних етапів педогенезу ключової ділянки представлені генетичними горизонтами Hd та H3. Ґрунт 1 (Hd) має незначну потужність і відповідає сучасному етапу педогенезу – його формування відбувалось орієнтовно протягом останніх 100 років. Нижньою межею ґрунту 1 виступають алювіальні відклади, представлені відсортованим кварцовим піском з інтенсивними затьоками гумусу із залягаючих вище горизонтів. Ґрунт 2 (H3) характеризується значною потужністю (0,25 м) і є найдавнішим ґрунтовим утворенням в межах досліджуваного розрізу. Згідно радіокарбонного датування формування ґрунту 2 відбувалось 2470±60 років тому. Даний хроноінтервал припадає на холодний етап голоцену hlb2-6 кінця SB.