Гумусові горизонти (Hd, H, Hgl, Hgl2) даного профілю відповідають окремим етапам ґрунтоутворення, що дає можливість охарактеризувати педогенез 4 різних хроноінтервалів голоцену. Ґрунт 1 (Hd) відповідає сучасному етапу ґрунтоутворення і час його формування варто розглядати в інтервалі до 100 років. Ґрунт 2 (H) за даними радіокарбонового датування формувався 3360±110 років тому, що відповідає теплому мікрокліматохрону hlb2-5 за хронологічною шкалою М.Ф. Веклича. Від більш давнього ґрунтового утворення він відділений алювіальним горизонтом незначної потужності – al1, який утворився в холодний мікрокліматохрон hlb2-4, коли клімат зазнавав різкого і тривалого (близько 500 років) похолодання. Вік ґрунту 3 (горизонт Hgl) становить 4150±80 років тому і час його формування припав на етап потепління клімату hlb2-3 в середині SB.
Ґрунт 3 сформувався на алювіальних відкладах горизонту al3(h) та al4, час утворення яких, за нашими припущеннями, припадає на холодний мікрокліматохрон. Не зважаючи на однакове походження, відклади горизонтів al3(h) та al4 мають суттєві відмінності в матеріалі, з якого складені: al3(h) представлений кварцовим піском із затьоками гумусу, натомість, al4 окрім кварцового піску, уламків мушель молюсків має в своїй основі гальку відносно значного діаметру (до 18 см по найбільшій стороні). Таке складення характеризує короткий етап похолодання hlb2-2 як період інтенсивного зволоження, що призвело до підвищення повноводності р. Південний Буг з подальшим перенесенням та відкладенням обкатаних уламків гірських порід значного розміру.
Попереднім теплим етапом, що передував hlb2-2, був hlb2-1 з тривалістю близько 300 років. В досліджуваному профілі йому відповідає генетичний горизонт Hgl2 (ґрунт 4). Радіокарбонове датування дозволило визначити час його формування - 4740±100 років тому, що припадає на початок даного мікрокліматохрону.
