Розріз 284

Мильне. Могильник Висоцької культури. Траншея 4 (кв. 5). А – загальний вигляд розрізу. Б – профіль ґрунту в розчистці № 1. В – кольорова польова зарисовка з примазками природного матеріалу та стратиграфічним розчленуванням за Матвіїшиною Ж.М.
 

Загальна інформація
Область
Тернопільська
Район
Зборівський
Власна назва
Мильне
Природна зона
широколистяних лісів
ФГ край
Західноукраїнський
ФГ область
Західноподільської височинна
Населений пункт
Мильне
Рік дослідження
2011
Досліджували
В.В. Ільчишин, Матвіїшина Ж.М., Кушнір А.С.
Фото
Опис

Могильник висоцької культури біля с. Мильне Зборівського р-ну Тернопільської обл. виявлений В. Ільчишиним у 2007 р., тоді ж було досліджено одне інгумаційне поховання із мідною шпилькою. Протягом 2009-2010 рр. на могильнику виявлено ще дев’ять поховань – інгумаційних та кремаційних. Найбільш результативним
виявився польовий сезон 2011 р., в якому виявлено 34 поховання. Загалом на могильнику висоцької культури в Мильному виявлено 44 поховання та досліджено 600 кв.м площі.
У липні 2011 р. співробітниками відділу палеогеографії Інституту географії НАН України Ж.М. Матвіїшиною і А.С. Кушніром проводилися палеопедологічні дослідження ґрунтових розрізів на північ від с. Мильне Тернопільської області на Подільській височині в межах ґрунтового могильника Висоцької культури за запрошенням керівника експедиції наукового співробітника ДП «ОАСУ Подільська Археологія» Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України В.В. Ільчишина.
За фізико-географічним районуванням ця територія відноситься до Західноподільської височинної області. Могильник висоцької культурної спільноти розташовується на пологому схилі правого берега р. Гук – лівої притоки р. Серет. Території поля, де розташовується могильник, не перебувала в сільськогосподарському використанні з 2010. Навколишня рослинність в даний час представлена дикорослими видами плюща, щавлю, злаків та ін.
На території могильника були представлені як сучасні (з поверхні), так і давні (під насипом могильника) ґрунти, що розрізняються за характером профілю. Для дослідження археологічних об’єктів, реконструкції давньої природи використовувався педологічний метод із застосуванням мікроморфологічного аналізу.
 

В описі генетичних горизонтів представлена інформація з основного розрізу 1.

Генетичні горизонти
Палеогеографічний висновок

Макро- і мікроморфологічні характеристики профілю розчистки з території ґрунтового могильника висоцької культури у фінальну епоху бронзи – початку ранньозалізного віку (X-VIII ст. до н.е.) в порівнянні з фоновим розрізом вказують на трансформацію ґрунту з опідзолених чорноземів, або темно-сірих лісових ґрунтів в чорнозем вилугуваний або типовий. Чорноземи опідзолені мають ущільнення і оглинення в середній частині профілю, вилуговуваність від карбонатів, активніший в розвитку процеси акумуляції гумусу. Вилугувані чорноземи характеризуються макроморфологічно відсутністю елювіально-ілювіальної диференціацій профілю, майже не спостерігається присипки SiO2. Таким чином, можна вважати, що близько 3000 років тому активнішими були процеси ілювіювання, тобто відбувалося винесення мінеральних та органічних сполук з верхніх горизонтів. Темно-сірі лісові ґрунти і опідзолені чорноземи могли формуватися спочатку під лісом, а при зведенні лісів, що вирубувалися на відкритих просторах, вони трансформувалися і стали формуватися вилужені і типові чорноземи, на ділянках лісів – темно-сірі лісові ґрунти з 2-ма гумусовими горизонтами, що деякою мірою було пов’язано і з потеплінням клімату. Близькість карбонатних порід нівелювала негативні наслідки перезволоження і сприяла формуванню тут чорноземів з ознаками вилуговування або опідзолення. На територіях могло розвиватися примітивне землеробство зони північного лісостепу.

1
Ільчишин В.В, Матвіїшина Ж.М, Кушнір А.С. Палеопедогенез у межах ґрунтового могильника висоцької культури біля с. Мильне Тернопільської області // Археологічні студії. - Київ-Чернівці: Черемош, 2014. - Вип. 5. - С. 122-132.