Розріз 275

Сердюки, поселення черняхівської культури. Місце розташування археологічного об’єкту (а), загальний вигляд ландшафтів з позначенням положення розчисток (б), розчистка1 із голоценовими відкладами (в), кольорова польова зарисовка із примазками природного матеріалу та індексацією стратиграфічних горизонтів за Ж.М. Матвіїшиною (г), фото розчистки 2 (д), кольорова польова зарисовка із примазками природного матеріалу та індексацією стратиграфічних горизонтів за Ж.М. Матвіїшиною (е), кар’єр із відкладами бузького часу, продовження розчистки 2 (є).

Загальна інформація
Область
Полтавська
Район
Полтавський
Власна назва
Сердюки
Природна зона
лісостепова
ФГ край
Лівобережнодніпровський
ФГ область
Східнополтавська височинна область
Населений пункт
Сердюки
Рік дослідження
2012
Досліджували
Рейда Р.М., Гейко А.В., Матвіїшина Ж.М., Кушнір А.С.
Фото
Опис

Польові палеопедологічні дослідження проводилися в рамках діяльності археологічної експедиції Інституту археології НАН України (керівники к. і. н. Р.М. Рейда та к. і. н. Гейко А.В). Об'єктом дослідження було поселення черхняхівської культури (IV-V ст. ). 

Поселення знаходиться на схилах балки W-подібної форми в межах вододілу, поблизу сучасного кар’єру для видобутку будівельних матеріалів. Воно розташовується східніше тваринницької ферми з водонапірною баштою. На тому місці, де перебувало поселення, по лівому і правому схилах балки ІІ-го порядку, що впадає в головну балку шириною 0,5 км, на момент дослідження розміщувалося заповнене водоймище з заростями очерету. Схили пологі з трав’янистою рослинністю. Тут прослідковується декілька терас. Площі вододілу були зайняті посадками сільськогосподарських культур, обмеженими лісовими насадженнями. Рельєф являє собою плоску рівну поверхню, що підвищена над рівнем дна балки на 30-40 м. В кар’єрі простежено відклади бузького лесу потужністю 3-4 м.

Досліджено 3 ґрунтові розчистки, дві з яких знаходяться в межах поселення черняхівської культури, та одна – поза ним – (фоновий ґрунт). В них простежений як сучасний ґрунт, так і ґрунт часу черняхівської культури. Палеогеографічні вивчення співставлено з археологічними даними. Паралельно з дослідженнями ґрунтових розрізів на поселенні, за його межами в подібних геоморфологічних умовах, досліджено ґрунт (фоновий), профіль якого сформувався природно і не переривався дією антропогенних чинників. При вивчені ґрунтових розрізів використовувався палеопедологічний метод, що включав детальний макроморфологічний опис та мікроморфологічний аналіз ґрунтів в шліфах з непорушеною будовою.

В описі генетичних горизонтів представлена інформація з розчистки 2, що закладена в межах житла черняхівської культури. Розміщується на вершині місцевого кар’єра  по видобутку будівельної сировини близько 4 м висотою.

Генетичні горизонти
Палеогеографічний висновок

При порівнянні даних детального макроморфологічного опису і мікроморфологічного аналізу розрізів з артефактами черняхівської культури (IV-V ст. н.е.) і фонового розрізу наведених у пункті, встановлено: ґрунтоутворення як в давній час перебування на цій території племен черняхівської культури, так і зараз розвивається по чорноземному типу, про що свідчать характери профілів. Після часу існування тут поселення широкого розповсюдження набула лучно-степова рослинність, що призвело до формування потужних гумусових горизонтів в зв’язку зі збільшенням, у порівнянні з давніми умовами, річної суми опадів. Наслідком цього стало формування профілю ґрунту типового чорнозему, на відміну від тогочасного ґрунту чорнозему звичайного. Зосередження гумусу по корінцям рослин, властиві гумусовому горизонту фонового ґрунту, не відзначається у давніх ґрунтах, що підтверджує поширення трав’янистої рослинності.

Коротший профіль, менша його гумусованість і карбонатність свідчать про посушливіші, степові, південностепові умови формування давніх (похованих) ґрунтів при переміщені природних зон на північ. На території панування сучасних лісостепових ландшафтів (кінець IV ст. – початок V н.е.) були поширені посушливіші південно-степові ландшафти.

Для черняхівської культури визначальним був басейновий принцип розселення. Проте під впливом політичних, економічних, природних, господарських, демографічних та інших чинників способи заселення залежали від сукупності місцевих обставин.

1
Кушнір А.С. Природні обстановки проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцену – голоцені (за палеопедологічними даними) // Український географічний журнал. – К., 2014. – № 4. – С. 30-37. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.04.030