Розподіл гумусу. Вміст органічних речовин у досліджуваних ґрунтових утвореннях відзначається суттєвим переважанням показника концентрації гумусу в сучасному ґрунті, у порівнянні з тим, що формувався на початку SA. Для ґрунту 1 вміст гумусу характерний на рівні 4,10%, а для ґрунту 2 близько 2,78%. Така суттєва відмінність, імовірно, є свідченням збільшення інтенсивності рослинного покриву сучасності, і, відповідно, надходження органіки в ґрунтову товщу, в порівнянні з етапом hlc1-1. Суттєво менший вміст гумусу більш давнього ґрунтового утворення, також може бути пояснено похованням горизонту алювіальним матеріалом з подальшим винесенням органічних речовин з профілю в результаті вертикального руху речовин за відсутності надходження органіки з рослинним опадом.
Розподіл карбонатів. В цілому досліджувані ґрунтові утворення характеризуються високим ступенем вилугуваності, про що свідчать незначні показники вмісту карбонатних сполук в обох генетичних горизонтах. Ґрунт 1 має дещо вищий показник концентрації карбонатів, який становить 0,87%, для ґрунту 2 даний параметр перебуває на рівні 0,53%. Суттєва вилугуваність профілю може бути пояснена як впливом гумідності клімату, так і розміщенням профілю на низькій заплаві, що в поєднанні з коливанням рівня ґрунтових вод призвело до вилуговування карбонатних сполук з ґрунтової товщі.
Розподіл важких металів. Вміст важких металів у досліджуваних ґрунтах характеризується суттєвими відмінностями як з позиції абсолютних значень, так і характеру приуроченості до інших геохімічних параметрів. Для абсолютної більшості розглянутих важких металів (Ni, Co, Cr, Mo, Cu, Pb) характерне суттєве перевищення концентрації у сучасному ґрунті 1 в порівнянні з ґрунтом 2, формування якого відбувалось на початку SA. Зазначена закономірність, імовірно, має зв’язок з вмістом органічних речовин, для яких вказаний тренд також характерний, і впливом сучасного антропогенного навантаження, яке знаходить свій прояв у підвищенні показників вмісту токсичних хімічних елементів у ґрунті, вік якого становить останні 100 років. Стійкі сполуки важких металів з гумусовими речовинами сприяють не лише накопиченню даних хімічних елементів, а і стійкість їх до вертикального виносу з профілю. Дещо інша ситуація спостерігається в розподілі Mn – найбільша концентрація даного хімічного елементу характерна саме для ґрунту 2, формування якого припало на початок SA. Джерелом надходження Mn найчастіше розглядають ґрунтотвірну породу, тому, доцільно пов’язувати високу концентрацію даного елементу саме з алювіальними відкладами холодного етапу голоцену (hlb2-6), на яких і відбувалось формування ґрунту 2.
