Розріз 208

Загальна інформація
Область
Хмельницька
Район
Летичівський
Власна назва
Свічна заплавний
Природна зона
широколистяних лісів
Населений пункт
с. Свічна
Рік дослідження
2011
Досліджували
Мацібора О.В.
Фото
Опис

Розташована на правому березі р. Південний Буг. В геоморфологічному відношенні ділянка знаходиться в межах низької заплави на відстані 1,5 м від урізу води з відміткою абсолютної висоти близько 260 м. Низька тераса має ширину близько 2 м та межує з першою надзаплавною терасою від якої відділяється стрімким схилом висотою 2 м.

Рослинний покрив території дослідження представлений в більшості трав’яною рослинністю з наявністю незначної кількості деревних форм. Домінуючу позицію займає лучне різнотрав’я, серед якого виділяються злакові (Gramineae), спостерігається подорожник великий (Plantago major L.), іван-чай вузьколистий (Chamerion angustifolium). Вздовж берега мають місце угруповання верби прутовидної (Salix viminalis L.), берези бородавчатої (Betula pendula Roth.) та клена звичайного (Acer platanoides L.).

Генетичні горизонти
1Hd0.00-0.06 мголоценсубатлантичний
2H0.06-0.21 мголоценсубатлантичний
3al0.21-0.26 мголоценсубатлантичний
4al(h)0.26-0.44 мголоценсубатлантичний
5Hgl0.44-0.84 мголоценсубатлантичний
Геохімічний висновок

Розподіл гумусу. Вміст органічних речовин у досліджуваних ґрунтових утвореннях відзначається суттєвим переважанням показника концентрації гумусу в сучасному ґрунті, у порівнянні з тим, що формувався на початку SA. Для ґрунту 1 вміст гумусу характерний на рівні 4,10%, а для ґрунту 2 близько 2,78%. Така суттєва відмінність, імовірно, є свідченням збільшення інтенсивності рослинного покриву сучасності, і, відповідно, надходження органіки в ґрунтову товщу, в порівнянні з етапом hlc1-1. Суттєво менший вміст гумусу більш давнього ґрунтового утворення, також може бути пояснено похованням горизонту алювіальним матеріалом з подальшим винесенням органічних речовин з профілю в результаті вертикального руху речовин за відсутності надходження органіки з рослинним опадом.

Розподіл карбонатів. В цілому досліджувані ґрунтові утворення характеризуються високим ступенем вилугуваності, про що свідчать незначні показники вмісту карбонатних сполук в обох генетичних горизонтах. Ґрунт 1 має дещо вищий показник концентрації карбонатів, який становить 0,87%, для ґрунту 2 даний параметр перебуває на рівні 0,53%. Суттєва вилугуваність профілю може бути пояснена як впливом гумідності клімату, так і розміщенням профілю на низькій заплаві, що в поєднанні з коливанням рівня ґрунтових вод призвело до вилуговування карбонатних сполук з ґрунтової товщі.

Розподіл важких металів. Вміст важких металів у досліджуваних ґрунтах характеризується суттєвими відмінностями як з позиції абсолютних значень, так і характеру приуроченості до інших геохімічних параметрів. Для абсолютної більшості розглянутих важких металів (Ni, Co, Cr, Mo, Cu, Pb) характерне суттєве перевищення концентрації у сучасному ґрунті 1 в порівнянні з ґрунтом 2, формування якого відбувалось на початку SA. Зазначена закономірність, імовірно, має зв’язок з вмістом органічних речовин, для яких вказаний тренд також характерний, і впливом сучасного антропогенного навантаження, яке знаходить свій прояв у підвищенні показників вмісту токсичних хімічних елементів у ґрунті, вік якого становить останні 100 років. Стійкі сполуки важких металів з гумусовими речовинами сприяють не лише накопиченню даних хімічних елементів, а і стійкість їх до вертикального виносу з профілю. Дещо інша ситуація спостерігається в розподілі Mn – найбільша концентрація даного хімічного елементу характерна саме для ґрунту 2, формування якого припало на початок SA. Джерелом надходження Mn найчастіше розглядають ґрунтотвірну породу, тому, доцільно пов’язувати високу концентрацію даного елементу саме з алювіальними відкладами холодного етапу голоцену (hlb2-6), на яких і відбувалось формування ґрунту 2.

Палеогеографічний висновок

В межах досліджуваної ключової ділянки 11 виявлено два ґрунтові утворення, які відповідають різним етапам педогенезу, розділені алювіальними відкладами р. Південний Буг. Ґрунт 1 характеризується відносно значною потужністю, як для заплавного утворення (0,20 м), належить до сучасності і вік його формування не перевищує останніх 100 років. Розвинутий профіль свідчить про нерозривність процесів ґрунтоутворення і сприятливі умови для формування гумусованої товщі. Нижньою межею даного гумусового горизонту виступає добре відсортований алювіальний матеріал, представлений кварцовим піском. Ґрунт 2 також відзначається значною потужністю (близько 0,40 м), нижньою межею його виступають алювіальні відклади, представлені гальковим матеріалом з кварцовим піском, а також рівень ґрунтових вод. За даними радіокарбонового датування вік ґрунту 2 складає 1730±60 років тому, з чого можна зробити висновок про формування даного горизонту в теплому етапі SA – hlc1-1.