Розподіл гумусових речовин у досліджуваних ґрунтах ключової ділянки характеризується відносно однорідними показниками концентрації, яка коливається в межах 5,34-8,10%. Найвищими показниками вмісту відзначається сучасний ґрунт 1, що є в цілому закономірним, адже в даному випадку процес ґрунтоутворення не зазнавав переривання і надходження органічних решток з опадом рослинного покриву відбувається постійно.
Вміст карбонатів. Вміст карбонатних сполук в досліджуваних ґрунтах має більш суттєві відмінності в порівнянні з органікою. Чітко прослідковується подібність в ході даного показника у ґрунті 2 (2310±60 років тому) та 4 (3310±80 років тому) зі значенням 0,88%. Дещо менші значення вмісту карбонатів характерні для сучасного ґрунту, які складають 0,66%. Найменші значення концентрації карбонатних сполук спостерігаються у ґрунті 3 (вік якого 2870±70 років тому) – 0,19%. Враховуючи найбільшу вилугуваність ґрунту 3 (Hgl) імовірним є припущення про більшу гумідність клімату hlb2-5 в порівнянні з сучасністю та мікрокліматохронами hlb2-6, hlb2-4.
Вміст важких металів. В розподілі важких металів по ґрунтам досліджуваного розрізу не прослідковується загальна тенденція спрямованості розвитку, натомість виявляється подібність вмісту деяких хімічних елементів в окремих ґрунтах, яка відображає подібність ландшафтно-екологічних умов різних хроноінтервалів.
Розподіл Mn. Найвищим вмістом Mn характеризуються сучасний ґрунт 1, який складає 2500 мг/кг, що є найвищим показником в межах ключової ділянки 7. Ґрунти 2 та 3 відзначаються концентрацією Mn на однаковому рівні – 1000 мг/кг. Найменше значення показника вмісту даного хімічного елементу спостерігається в ґрунту 4, яке складає 600 мг/кг. Такий розподіл Mn по в різночасових ґрунтах пояснюється дією різноспрямованих процесів. З одного боку спостерігається чітка приуроченість найвищих концентрації Mn до горизонтів з порівняно високими показниками вмісту гумусу, чим підтверджується біофільність даного елементу, з іншого – найвищий вміст Mn в сучасному ґрунті пояснюється, також, антропогенним впливом.
Розподіл Ni, Co, Cr, Cu, Pb характеризується спільною закономірністю, яка полягає у значній подібності показників концентрації даних елементів у ґрунті 1 (100 років тому) та ґрунті 3 (2870±70 років тому), ґрунті 2 (2310±60 років тому) та ґрунті 4 (3310±80 років тому), що дає можливість стверджувати про їхній майже ідентичний геохімічний статус.
Розподіл Mo. З точки зору встановленої закономірності дещо виокремлено виглядає розподіл Mo у досліджуваних ґрунтах. Найвищі показники вмісту даного елементу спостерігаються в ґрунті 3 (2870±70 років тому) – 20 мг/кг, суттєво меншими значеннями характеризується ґрунт 1 та 2 з показником 8 мг/кг. Найменше Mo спостерігається в ґрунті 4 (3310±80 років тому) – 5 мг/кг.
На основі аналізу вмісту гумусу та важких металів в досліджуваних ґрунтах ключової ділянки чітко прослідковуються подібність процесів педогенезу в результаті яких були сформовані ґрунти в різні хроноінтервали SB. Зокрема подібністю вмісту гумусу та деяких важких металів (Ni, Co, Cr, Cu, Pb) відзначаються ґрунти вік яких датується сучасністю та 2870±70 років тому, а також 2310±60 та 3310±80 років тому. Що дає можливість стверджувати про подібність інтенсивності процесів гумусонакопичення та єдність міграційної структури важких металів, результатом чого було набуття ідентичного геохімічного статусу в процесі педогенезу.
