Порівняння здійснювалося на основі даних про концентрації Pb, Cu, Ni, P, Co в ґрунтах різних стадій педогенезу, виявлених в результаті спектрального аналізу. Профільний розподіл Pb в ґрунті під городищем характеризується трьома максимумами, перший припадає на гумусовий горизонт (0,20 м), другий знаходиться на межі горизонту Нрк та Рhк, третій приурочений до горизонту Рhk. В розподілі Pb по горизонту фонового розрізу спостерігається загальна подібність тенденцій до відповідного розподілу в похованому ґрунті, але з дещо меншими абсолютними показниками. Так, виділяється один загальний максимум (0,45 м) який відповідає в морфологічній будові горизонтам Нк та Phk. Мінімальна концентрація Pb у фоновому профілі спостерігається на глибині 0,70 м, що відповідає горизонту Pk, далі з глибиною має місце незначне наростання вмісту Pb. Приуроченість найвищих концентрацій Pb до гумусових горизонтів похованого та фонового ґрунтів пояснюється малою рухливістю в просторі даного хімічного елементу, а також його здатністю утворювати стійкі сполуки з органічною речовиною, максимум яких припадає саме на зазначені горизонти. Зв’язок показників концентрації Pb з карбонатним геохімічним бар’єром виявлено у похованому ґрунті (в горизонті Phki) меншою мірою, ніж у фоновому ґрунті, де значне збільшення вмісту Pb чітко визначається на межі підвищеного вмісту карбонатів.
Вміст Cu в ґрунті під городищем характеризується двома максимумами ‒ на глибині 0,20 м та 0,70 м, що відповідає горизонтам Нк (найвищий показник по профілю) та Нрк(і). З глибини 0,20 м спостерігається стрімке зниження показника концентрації до глибини 0,70 м. Розподіл даного показника у фоновому профілі суттєво відрізняється від похованого: пік концентрації Cu також припадає на горизонт Нк, але не є найвищим від поверхні, а наростаючи досягає максимуму саме в гумусовому горизонті Нк, зі збільшенням глибини вміст Cu зазнає пропорційного зниження. Чітко спостерігається обернений зв’язок розподілу Cu та вмісту карбонатних сполук як в похованому, так і фоновому профілях. Місця найвищої концентрації даного хімічного елементу відповідають горизонтам з найбільшим вмістом органічних речовин, на межі з найбільшими концентраціями карбонатів.
Чітко помітні відмінності в розподілі по профілю показників концентрації Ni в ґрунті під городищем та відповідному йому фоновому. Похований ґрунт характеризується двома максимумами в межах гумусового горизонту Нрк (0,20-0,45 м), але найбільші значення даного показника припадають на межу горизонтів Рк та лесоподібні суглинки на глибині 0,80-1,20 м. В даному інтервалі концентрація Ni досягає 60 мг/кг. Фоновий ґрунт, також, характеризується підвищенням вмісту даного хімічного елементу в перехідних горизонтах, що є для даного профілю найвищими значеннями зазначеного параметру. З глибиною концентрація Ni стрімко знижується і досягає мінімуму в межах горизонту Pk, з якого спостерігається незначне підвищення концентрації з глибиною. Приуроченість найвищих показників вмісту Ni до гумусових горизонтів може обумовлюватись утворенням хелатів ‒ стійких сполук даного хімічного елементу з органічними речовинами і саме на межі з шарами з підвищеними концентраціями карбонатів проходить їх коагуляція з розчинів.
