Paleo web-GIS
Веб-орієнтована геоінформаційна система палеогеографічних досліджень в Україні

Веб-ГІС палеогеографічної інформації

Палеогеографічна інформація первинного емпіричного рівня має просторово-часовий характер, представлена великими масивами даних, з різним ступенем наповненості й форматом представлення. З метою комплексного вивчення, проведення реконструкцій природних умов минулого, виконання просторово-часових кореляцій, поєднання даних різних колективів учених пропонується впровадити веб-орієнтовану геоінформаційну систему як ефективний інструмент зберігання палеогеографічних даних в структурованому вигляді і машинозчитуваному форматі.

типи ґрунтів, морфологічна будова, генетичні горизонти, генезис

геохімічні характеристики: вміст важких металів, гумусу, карбонатних сполук

мікроморфологічна будова та елементарні ґрунтові процеси

датування (абсолютний вік), приналежність до хроноінтервалів

Модель бази даних веб-ГІС складається з абстрактних сутностей: “розріз ґрунту” та “генетичний горизонт”, які можуть мати необмежений набір динамічно змінюваних атрибутивних значень. Кожен розріз характеризується унікальним цифровим ідентифікатором, належністю до об’єктів фізико-географічного районування, адміністративно-територіального поділу, загальним описом та палеогеографічним висновком. Опис горизонту включає характеристику морфології, мікроморфології, геохімічного складу, наявності археологічних артефактів тощо. Веб-ГІС має сучасний адаптивний дизайн, придатний для використання з мобільних пристроїв та платформ без втрати функціональності. Пропонований підхід забезпечує можливість аналізувати значні обсяги палеогеографічної інформації, коректно зіставляючи розрізнені дані, здійснювати комплексний аналіз природних умов минулого, застосовуючи в комплексі знання, отримані різними палеогеографічними методами.

систематизація ключових ділянок та розрізів в просторовому аспекті із зазначенням географічних координат

поділ об’єктів дослідження за приналежністю до хроноінтервалів четвертинного періоду

зберігання практично необмеженої кількості атрибутивної інформації про кожний розріз і окремий генетичний горизонт

уніфікованість підходів до наповнення інформацією (єдина структура, узгодженість наборів та типів даних)

здійснення запитів до бази даних на основі характеру просторової взаємодії між об’єктами дослідження

коректне співставлення результатів роботи окремих дослідників, уникнення повторюваності і оптимізація процесів дослідження

аналіз атрибутивних даних структурованої різнопланової інформації, інтегрованої в межах єдиної бази даних

пошук за атрибутами дозволяє, з мінімальними затратами часу, знаходити потрібну інформацію